Ангелу
Благаю, не покинь мене, мій ангел,
Коли мене облишать сподівання
І, власноруч, я підпишу зізнання
У скоєних гріхах - моїх віршах.
«Чому вірші?» - спитає перехожий
Я відповім, як хочете вже знати -
Бо тільки в них, на себе справжню схожа,
В своїх віршах я мріяла кохати.