Передчуття ніжності

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

На ламкому краю холодів

Лід невтішно стікає водою.

Вже він міццю криштально-твердою

Не зморозить, хоч як би хотів.

Зимно ще. Та думками тихцем

Ледь відчутний серпанок потроху

Дивоцвіту духмяну знемогу

Тепло ніжить тремким вітерцем.

Між розквітами передчуттів

Щось ласкаве нуртує, краплинне.

Мить – і ніжність у повені хлине

На ламкому краю холодів.

Візьміть участь в обговоренні

18.02.2016 23:22 Каранда Галина => ©

гарно коло замкнули... аж перечитувала)

18.02.2016 20:18 Ольга Шнуренко => ©

Два дні було не тільки передчуття весни, а й справжнє весняне потепління! А сьогодні зимно, відчуття снігу й морозу у повітрі...

Але в душі весна уже давно, і сонечко ласкаво світить у моє вікно...

18.02.2016 19:26 Олена Яворова => ©

Теплий, ніжно-прозорий вірш.
Чарівно й чудово. Дяка Вам, пані Тетяно.

18.02.2016 18:43 Тадм => ©

неймовірно! адже саме так і відчувається! Ви прочитали мої сьогоднішні думки і втілили так вишукано!! дяка!

Чудово змальоване передчуття ніжності веснм. Дякую за задоволення.

Чудові слова і образи. Одне бачимо та так по - різному змальовуємо. Весни й наснаги!

Блін... Я завжди забуваю оцінити... Вибачте, Таню. Я виправлюсь)

Так... Таке сприйняття ВЕСНЯНОГО ОЧІКУВАННЯ саме переростає з дитинства в дорослість... Як сонячні весняні зайчики на воді... Як перша весна кохання...

Моє... Дуже!!!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ