Обжера
з рубрики / циклу «БАЙКИ, ГУМОРЕСКИ»
Їхав я собі у полі,
Глядь з пшениці дівки голі
Дружно так мені махають:
До кохання припрошають.
Миттю звісно я спинився,
Зліз з коня, тай провалився,
Аж по груди, у вино!
Придивився: ні лайно!
Ні вперед а ні назад!
Засмоктало добре зад.
Потемніло все навкруг,
Бачу наді мною рух:
- Хто ти?! – я реву: Назад!
Ну а він : - Я з пекла Кат!
Зирить жовтими очима,
Шарить в себе за плечима.
Вжик косой над головою:
- Я від Князя, за тобою!
- Ні – кричу – Стривай, не треба!
Руки я тягну до неба:
- Боже милий! Помагай!
Душу загубить не дай!
Бог басить: - Тобі кінець!
Зайвим був той холодець!
Я ж тобі попереджався:
На ніч щоб не нажирався!
Ну а ти – харчів насильник,
Полював на холодильник!
Перед сном, як той кабан:
Упоров сметани жбан,
Запихався пирогами
І телячими ногами.
Їв і яйця і бекон…
Прокидайся, це ж бо сон!!!
Скочив з ліжка я, в крихтах:
- Тьху, та це ж нічний все жах!
Справді треба менше їсти,
Перед тим як в ліжко лізти!
Щоб не снилися жахи…
Раптом подавивсь – Кахи!
Доле грішная моя –
В холодильнику вже я!!!
МОРАЛЬ:
Якщо хочеш добре спати,
Треба рота зав’язати
Перед сном. І це не сміх!
Бо обжорство - то є гріх!
