ХВАЛЬКО та ПЕРЕБИВАЛО
з рубрики / циклу «БАЙКИ, ГУМОРЕСКИ»
Два Зайця здибались у полі,
В ранково - чистому просторі,
В травичці зручно повлягались,
Загомоніли – спілкувались:
- Здоров був брате! Як ся маєш?
Все розважаєшся, гасаєш?!
- Так, так. Все добре. Ще живий.
Дивлюсь обдертий хвостик твій!
Та й хутро, вигляда не дуже.
В халепу вскочив любий друже?
- Та ні! Я вчора з спозарання,
Ходив один на полювання.
Ледь-ледь спустився попід гору,
Собак побачив цілу свору:
Мисливські такси, гончаки…
- І ти пустився навтьоки! –
Вмить перебив вухатий брата.
- Та ні! Хоч їх було й багато,
Я не злякався, не дрижав,
А сам на ворога напав..!
- Ну ти даєш! Це все брехня!
- Хай відпаде нога моя,
Якщо такого не було!
Нехай згорить оте село..!
- Село мій друже не чіпай!
Повірив я, розповідай.
- Дурну ти братчик звичку маєш:
Завжди мене перебиваєш.
На чому я там зупинився?
- Як на собак ти навалився.
- Еге ж уже я пригадав:
Орлом на ворога напав
І першому поцілив в жбан
Ногою, наче Джекі Чан!
Мов куль соломи той поліг
А я на другого наліг.
В щелепу тицьнув аперкот,
Аж з’їхав на бік його рот.
Із третім довго не возився…
- Ох брате, ну ти й розізлився!
- Так дужий я, а ще швидкий
Не відіб’єш удар ти мій!
Така моя напевно вдача…
- Яка ж бо далі доля псяча?
- Була би доля незавидна,
Та повезло блохастим видно:
Мисливці вчасно прибули,
Мене від них ледь відтягли…
- Тут зостраху твій хвіст обліз!
- Ні! В бійку з ними я поліз!
Вони валились мов кулі…
- Ну ти й крутий! Як той Брюс Лі!
- Та слухай, що творив я далі:
Рубав я їх мов меч із сталі…
- Стій, стій! А чим ти їх рубав?
- Чим, чим – зубами роздирав…
- Е-е-е почекай мій любий друже,
Брехать бреши та хоч не дуже!
Учора ти розповідав,
Що із биком розбірки мав? –
Хвалько зробив дурного виду:
- Про що ти? А ти про кориду!
То чиста правда! І що з того?
- Так ти ж божився, що він рогом,
Коли зійшлися ви в двобої,
Повибивав всі зуби твої!?
Мисливців як ти рвав беззубий?
- Ну це… Як заєць шаблезубий!
Прадавній славний предок мій…
- Оце змолов! Хоч вмри - хоч стій!
По моєму ти все збрехав!
- Ні, ні! Я правду розказав..!
- Скажи, що все тобі наснилось…
А сонце вже на сон хилилось.
Зайці ж бо цим не переймались,
Все ґвалтували, сперечались:
Безсовісно один брехав,
Другий його перебивав.
І не помиряться ті дурні:
Хвалько, неґречний - безкультурні.
