Весна ще не стійка, не впевнена в собі,
Сумна і полохлива,
Зима лякає холодом, буває сніг
і навіть дощо-злива...
Змиритися не хоче, що прийшла весна,
І час летіти в гори,
Її дратує весняна, легка хода
І сонячні простори…
Від вітру ловить дрижаки і стогне ліс,
Весну прийти благає,
А біля ставу гірко плаче верболіз,
Сліди зими змиває…
Сьогодні сонячно жінок вітає день
І обіймає ніжно,
Дарує щастя й море квітів і пісень,
І каву зранку в ліжко…
У вазах сонно усміхаються бруньки,
Прикрашені росою,
Тюльпанів кольором милуються жінки
І тішаться весною...
Солодка мрія, гарна казка для жінок,
Щоб не було буденно,
Частіше разом мандрувати до зірок,
Щоночі і щоденно…
Вітаю вас, жінки, з чудовим святом,
І хай цей вірш вам буде, як присвята!
м. Київ, 8.03.2016
