Труси
з рубрики / циклу «Римою по макітрі»
Від дійсності аж кров у жилах стигне!..
І не живий, і наче не помер…
А в теліку вітає всю країну,
з реформами, розумний наш прем’єр.
У саму душу окуляром свердлить!
У саме серце аргументом б’є!
Слова злітають з вуст неначе перли,
чіпляючись за вухо, за моє!
І розумію я, що буду жити краще
так років через сорок – сорок п’ять!
Потрібно лиш перетерпіть найважче –
труси останні Родінє віддать!
І я, як патріот, іду в приймальню
того, хто став спасителем для нас!
Несу йому свої труси останні -
за світло, воду, телефон, та газ!
- Візьміть труси, товаришу прем’єре!
Наповніть ними бідний наш бюджет!
І хай немає чим прикрити хера,
зате в нас буде і тепло, і свєт!
…………………………………………………………
Як радісно в такій країні жити,
де козаки всі ходять голяка…
Несіть труси прем’єру, сучі діти!
Труси – не головне для козака!