12.02.2017 00:52
для всіх
196
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

Трусить місяць яблука сріблясті

Трусить місяць яблука сріблясті

з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Серебристые яблоки луны»

Як зима морозяні примари

Запорошить снігом до землі, 

Зійде місяць яблуком з-за хмари

В ореолу срібленій імлі.


Спалах серця в скронях і зап’ясті

Вмить розтопить сніг, бо з вишини

Трусить місяць яблука сріблясті

Насипає покотом у сни.


Чуєш? Ніч у сутінків убранні

Різнотрав’ям стишеного сну

Вже збирає яблука духмяні

У тремку хмаристу пелену.


Доторкнися – і нахлине зразу

Щось нестримне, стигле, запашне…

Сон розтане, та в сум’ятті часу

Яблуко лишить на двох одне.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2017 10:07  Оля Стасюк => © 

Неймовірно) затишний і дуже теплий віршик

 12.02.2017 18:59  Олена Коленченко => © 

Краса неймовірна народжується з-під Вашого пера, мережевим вбранням огортає душу!!! Дякую)

 12.02.2017 12:53  Анна Ольтенберг => © 

Дуже!.. Такі образи неймовірні!!

 12.02.2017 10:34  Георгій Грищенко => © 

Чудово, заворожуюче. Дякую за задоволення!

 12.02.2017 06:12  Серго Сокольник => © 

О...Яблука... Чомусь своє згадав "ЗНАЄШ, ДЕСЬ У РАЮ,,," Чомусь яблука закортіло, Таню. Піду, під 50 крапель прийму) Дякую!!!)