12.03.2016 14:57
© Вікторія Івченко
СОН РОЗУМУ
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
Заполонили білий світ
Тварюки хижі та неситі…
Вони мордують свій нарід
І хлищуть кров його з корита.
Раніше там були помиї,
Тепер – і кров… Волячі виї
Тріщать уже… Нема спасіння? –
Згадай себе, своє коріння
І заповідане Життя...
Але – живеш без каяття,
Мовчиш… У горлі – хрип і піна,
У голові – страшна руїна.
В о н и – то дзеркало твоє:
Криве, розтріскане од часу…
Прокинься… Заживо гниє
Твій дух…Здирають шкуру й м’ясо.
Чудовиська оті – зі сну…
Прокинься, люде мій, благаю!
Минеш і голод, і війну,
І підеш, зрештою, до Раю,
Як зрозумієш: ВСЕ – ОД БОГА.
Шукай із темряви Дорогу.
Фото з мережі Інтернет
