Хижаки
Минуле дивиться на нас
І блимає здивовано зірками:
«Невже так змінює все час,
Невже колись це зробиться із нами?
З’явились люди на Землі,
Самі себе признали за розумних,
А дії їх безтямно злі,
Своє життя проводять в справах згубних.
Хижак безжальний - це вони,
Такого більше на Землі немає,
Його візьми-но зупини,
Він нищить все, лише побачить й взнає.
Собі подібних нищить теж,
Зробив отруту різну й розсіває,
У згубі він не знає меж,
Життя на всій планеті убиває.
Навчився в космосі літать,
І тягнеться до всесвіту, щоб править,
Не можна людям це давать
Хай час їх назавжди в землі зоставить.»
Минуле дивиться на нас
І блимає все новими зірками:
«Невже людей не змінить час,
Залишить назавжди їх хижаками?»
м. Київ, 01.11.98.
