Восславити і вберегти…
Де колись було братерство й спокій,
Звідки ЇХ ніхто і не чекав -
ТАМ ЗРОСЛО - на пограниччі з Перекопом
Зрадливе беззаконня.. Ворожий анклав…
Весняні квіти – то свинцеві кулі
Не вираховують - ти житимеш чи ні..
О дай нам, Боже, під весняним небом долі!
Дай, Боже, нам не схибити в рубіжні дні…
Десь на кордоні, бряцаючи зброєю,
Та кинувши низьку мету на терези…
Що ж ви нам, «браття», тут накоїли?..
Які шляхи, які стежини вас сюди вели?...
Під сонцем лагідним, під акомпанемент весни
Нестримно важко бій вести безглуздий…
Нестерпно «мирний» напад від країни відвести
І розрубать міцний Гордіїв вузол…
Де люди гинуть - ТАМ ІДЕ ВІЙНА!
Війна, що не стихає у ВЕЛИКДЕНЬ…
Борімося ж - до смерті чи до забуття…
Щоб в боротьбі з народу стати нацією ВЕЛИКОЮ!
І сповнитися вічною гармонією…
Восславити, загибле вберегли…
Поруч із зрадами праведною ЛЮБОВ’Ю
Витягти нарід свій з поглинаючої його темноти!...
м. Березівка, 28 квітня 2014