15.04.2016 12:39

для всіх

197

7 | 7

 © Олександра

Слухаю час

з рубрики / циклу «Тереотично»

А я слухаю час.

Він бринить цим дощем через шибки.

Він натиснув на газ

І давно не шкодує за збитки.

Він проходить крізь сон, 

Заплямовує холод в веселку, 

Біля цих десь вікон

Заглядає у душі люстерком.

Він туманом іде.

Його чути у поїздах й дзвонах, 

Ніби ще чогось жде.

Загубившись у шумних вагонах.

Він лягає на сніг:

Я ще досі впізнаю й побачу.

Пропущу на поріг, 

Хоч за дещо ніяк не пробачу.

Він вбирає життя, 

Губить душі й тумани в озерах, 

І не мав почуття, 

У житті не літав в інших сферах.

Я ще слухаю час.

Він бринить цим дощем через шибки.

Тисне завжди на газ

І давно не шкодує за збитки.