Я чую, мамо!
з рубрики / циклу «Присвяти»
Я чую, мамо! Синє небо
Сьогодні грало на вітрах...
Воно сміялося для тебе,
Ховалось в сірих світерках.
Блищало сонце над степами,
Дощами вимите, ясне,
Воно тепло несло руками!
То - зникне раптом, то - блисне.
Я чула дощ рясний надвечір,
Який крізь шибки бив у дім,
І спів лунав... Невже - лелечий?
І чи співав той птах усім?..
Весна, матусю, вже надворі,
Нахай в душі не йде зима,
Бо снігу нам-таки доволі,
Тепла ж ще поки-що нема!
Я чую, мамо! Небо синє
Ще досі грає на вітрах!
Тобі сміється, тихо плине,
І спить в сіреньких в світерах...