22.10.2020 13:02
для всіх
178
    
  1 | 1  
 © Ворощак Володимир Орестович

Не плачте мамо...

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Не плачте мамо, не журіться тату.

Не лийте гіркую сльозу.

Я неньку Країну іду захищати, 

Їй вірність свою бережу.

 

В свій час обирати я́ став солдатом

І тут я такий не один.

Ми йдем брат за брата і во́рогів клятих

Проже́немо з наших долин.

 

Ви ж знаєте са́мі, що нам захищати

Всі наші луги і поля.

Вони ж бо не вправі їх в нас забирати

І плавати в наших морях.

 

Хоч тут я далеко й сумую за вами –

Я неньки кордон стережу.

І як би нелегко було мені, мамо, 

Я славу її збережу.

 

Не плачте мамо і не журіться тату.

Не плачте... не треба... прошу...

Ще місяців десять й до рідної хати

Я на дембель поріг перейду.



м. Львів, 04.12.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!