Смуток на чоло
Покладу вустами смуток
На твоє чоло.
Чи була між нами іскра?
Певно, не було.
Може, дощ вінчав нас дзвоном?
Ні, була блакить.
То чому ж в мені від тебе
Світло струменить?..
Запечатаю у серці
Сутінь наших днів.
Як же довго ми шукали
Тиші на землі.
Як же довго ми вдавали
Перелітних птиць,
Як же довго я вбирала
Блиск твоїх зіниць!..
В довгій тиші вечоровій,
В довгій тьмі ночей
Не зітре шалена відстань
Блиск твоїх очей.
Я у пам”яті тримаю
Посмішку твою –
Але це ж надумав квітень,
Що тебе люблю.
