13.11.2013 19:57
для всіх
496
    
  1 | 1  
 © Антоніна Грицаюк

Літа минають

Літа минають

з рубрики / циклу «Про долю»

Літа минають, летять далеко,

Де їх ніхто не здожене,

Туди далеко майнув лелека,

Та він назад все ж поверне.


Літа блукають у чистім полі,

Та манить простір їх у даль,

Їх повернути благаю в долі,

Вони не чують мене нажаль.


Весна настане, така далека,

Немовби довго ще чекати,

Верне додому тоді лелека,

А літа в даль будуть тікати.


Цінуймо кожну прожиту днину,

Плекаймо в серці лиш добро,

Шануймо всю свою родину,

Нехай в безмежність іде зло.


Літа минають геть без зупинок,

В безмежний простір летять у даль,

Не треба вести для них рахунок,

Хоч і на серці смуток, печаль.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.11.2013 20:56  Тадм 

гарний вірш. І дійсно, не треба вести для них рахунок :)