13.11.2013 19:57
Без обмежень
225 views
Rating 0 | 0 users
 © Антоніна Грицаюк

Літа минають

Літа минають, летять далеко,

Де їх ніхто не здожене,

Туди далеко майнув лелека,

Та він назад все ж поверне.


Літа блукають у чистім полі,

Та манить простір їх у даль,

Їх повернути благаю в долі,

Вони не чують мене нажаль.


Весна настане, така далека,

Немовби довго ще чекати,

Верне додому тоді лелека,

А літа в даль будуть тікати.


Цінуймо кожну прожиту днину,

Плекаймо в серці лиш добро,

Шануймо всю свою родину,

Нехай в безмежність іде зло.


Літа минають геть без зупинок,

В безмежний простір летять у даль,

Не треба вести для них рахунок,

Хоч і на серці смуток, печаль.

  • Увага! Не забудьте ...





м. Славута 



Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.11.2013 23:31  © ... => Тадм 

Рада, що сподобався! 

 14.11.2013 20:56  Тадм 

гарний вірш. І дійсно, не треба вести для них рахунок :) 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;