05.05.2016 21:25

для всіх

190

1 | 1

 © Савчук Віталій Володимирович

Сірий ранок

з рубрики / циклу «життя»

Насупив брови сірий ранок.

Не видно сонечка з-за хмар.

І знову день, новий світанок.

Старий горіх, старий ліхтар.

 

Душа туманом оповита

Кленовим листячком тремтить.

І щось у ній, мов скло розбите

У світлі ранку мерехтить.

 

З одного боку, наче сльози.

З другого плавиться печаль.

Застигли думи, як в морози

Застигле серце, мов кришталь.

 

Ніщо йому не допоможе

Ані весна, ані тепло.

Любов пішла, й надія схоже…

Розбито все, неначе скло!

 

І вже не варто аж до ранку

Те гостре шмаття підбирати.

Розбите серце, як і склянку

Уже не скласти, не з паяти!