Душа - рабиня і цариця

Душа – рабиня і цариця, 

І мовчазна, і говірка, 

Свята і, в той же час, блудниця, 

Солодка доля і гірка…

І щоб душа не дармувала, 

Не витрачала марно час, 

Зроби все так, щоб гарувала

І день, і ніч, і повсякчас…

І лінь жени з душі пенатів, 

Тягни з етапу на етап

в лахмітті замість пишних шатів, 

Щоб зрозуміла, хто сатрап…

Не дозволяй душі дозвілля, 

Коли вже сонце за вікном, 

І лінь тримай у чорнім тілі

Не пряником, а батогом…

Якщо дозволиш потурання, 

Звільнивши від важливих справ, 

Душа зруйнує всі старання, 

Все цінне, що ти в неї вклав…

Так що хапай її за плечі, 

Навчай від ранку й дотемна, 

Щоб цінувати мудрі речі

навчилась заново вона…

Душа – рабиня і цариця, 

І мовчазна, і говірка, 

Свята і в той же час блудниця, 

Солодка доля і гірка…

(Оригінал)

"Не позволяй душе лениться"

автор - Николай Заболоцкий

Не позволяй душе лениться!

Чтоб в ступе воду не толочь, 

Душа обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь!

Гони ее от дома к дому, 

Тащи с этапа на этап, 

По пустырю, по бурелому

Через сугроб, через ухаб!

Не разрешай ей спать в постели

При свете утренней звезды, 

Держи лентяйку в черном теле

И не снимай с нее узды!

Коль дать ей вздумаешь поблажку, 

Освобождая от работ, 

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвет.

А ты хватай ее за плечи, 

Учи и мучай дотемна, 

Чтоб жить с тобой по-человечьи

Училась заново она.

Она рабыня и царица, 

Она работница и дочь, 

Она обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь!

м. Київ, 7.05.2016