"Свиня"

Не веселі, хлопці, справи…

Доля в"яне на корнЮ…

Бо ріднесенька держава

піднесла мені «свиню»…

Я не бовдур, не нікчема, 

та й робота по-мені.

Лиш єдина є проблема -

не хватає зарплатні.

Жінка фиркає, і крає

бідне серденько моє…

Репетує, попрікає…

Навіть, цеє… Не дає…

Та прочув я звістку з Ради.

Там який-то депутат

вніс закон – усім хто крАде

треба збільшити оклад!

Ні хера собі кульбіти!

Трохи зі стільця не впав!

Що ж мені тепер робити?!

Я ж і цвяха ще не вкрав?!

Ладно, думаю, прикрашу

біографію злегка…

Ранок… Йду в контору нашу, 

до свого керівника….

- Драстє Вам, Артур Єфімич…

Хтів зізнатись про біду…

Справа в тім, що я на фірмі

все, що бачу, те й краду….

Вчора – пачку електродів…

Позавчора – «двійки» лист…

Не коваль я, шеф, а злодій.

Ось такий у мене хист…

А тому, прошу підняти

кровні грошики мої!

Бо казали депутати:

пільги – лиш для крадіїв!..

Гаром, бляха, засмерділо ...

І тікать нема куди….

В шефа аж чоло спітніло…

Отже, все… Чекай біди.

- Сто чортів тобі в печінку!

Так віддячив ти мені?!

Охорона!..

- Рилом в стінку!..

І кийками по спині…

Так я, братіки, роботу

здуру спекався свою…

От сиджу… Фунфир напроти…

П’ю, і плачу… Плачу, й п’ю ….

.........................................

Я, напевно, втратив кебу, 

що повірив у брехню…

Злодіям - цугундер треба, 

а не панську зарплатню.