17.05.2016 08:01
for all
41 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

У нашім краї

Ми у вуликах-будинках

Проживаємо в містах, 

Лише різнемось у вчинках

Та у скоєних гріхах.


А на себе хто працює, 

Той маленький комерсант

Й сам своє життя будує

Як заможності гарант.

 

Але іншого наймає

Вже якийсь великий бос, 

Ще й частенько обдирає, 

Бо не платить цей барбос.


А хтось ще не влаштувався, 

Бо роботи не знайшов, 

Грабувати отож взявся

І недолю так зборов.


А старі пенсіонери, 

Бо в них пенсії малі, 

В них голодні всі манери, 

Тож й на владу дуже злі.


Та у вуликах-будинках

В нас багаті не живуть, 

Десь за містом у хатинках

По життю долають путь.


Їх хатинки справжні замки

Й охорона на посту, 

Щоб здійснити забаганки

Там все є в хвилину ту.


Злидні, бідність і багатство

Розділили в нас людей, 

Залишилось націй братство

Жити в мирі для дітей.


Щоби злидні й бідність зникли

Вже із їхнього життя

І заможно жити б звикли

Як свободи здобуття.





м. Київ, 17.05.16.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.05.2016 07:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Чудові рядки Вашого вірша. Дякую за візит та лобрі слова. 

 18.05.2016 08:59  Тетяна Чорновіл => © 

Сумні рядки, але справедливі! Про злидні в мене теж є!