У нашім краї

Ми у вуликах-будинках

Проживаємо в містах,

Лише різнемось у вчинках

Та у скоєних гріхах.

А на себе хто працює,

Той маленький комерсант

Й сам своє життя будує

Як заможності гарант.

Але іншого наймає

Вже якийсь великий бос,

Ще й частенько обдирає,

Бо не платить цей барбос.

А хтось ще не влаштувався,

Бо роботи не знайшов,

Грабувати отож взявся

І недолю так зборов.

А старі пенсіонери,

Бо в них пенсії малі,

В них голодні всі манери,

Тож й на владу дуже злі.

Та у вуликах-будинках

В нас багаті не живуть,

Десь за містом у хатинках

По життю долають путь.

Їх хатинки справжні замки

Й охорона на посту,

Щоб здійснити забаганки

Там все є в хвилину ту.

Злидні, бідність і багатство

Розділили в нас людей,

Залишилось націй братство

Жити в мирі для дітей.

Щоби злидні й бідність зникли

Вже із їхнього життя

І заможно жити б звикли

Як свободи здобуття.

м. Київ, 17.05.16.

Візьміть участь в обговоренні