Назавжди воскрес
Хоч і почуваюся, немов закритий голуб в клітці,
Й затуманеною ніччю розминається зі мною день,
Але на небесній свіжості моїх легень
Райдужний метелик омивається у серці-квітці…
Своїми, неначе крилами, весняними листками
Він шепоче ніжну музу в унісон із кремовими пелюстками.
Заливаються фонтанами рожевими і викрадають всю красу з небес…
Аж усім нутром я відчуваю, що хоч би і був у безвісті замкнутим, та безмежністю
душі чудес
Назавжди розцвіт я
і
воскрес.