21.02.2011 21:25
-
576
    
  - | -  
 © Василь Багрій

Назавжди воскрес

Хоч і почуваюся, немов закритий голуб в клітці, 


Й затуманеною ніччю розминається зі мною день, 


Але на небесній свіжості моїх легень 


Райдужний метелик омивається у серці-квітці… 




Своїми, неначе крилами, весняними листками 


Він шепоче ніжну музу в унісон із кремовими пелюстками. 


Заливаються фонтанами рожевими і викрадають всю красу з небес… 


Аж усім нутром я відчуваю, що хоч би і був у безвісті замкнутим, та безмежністю 


душі чудес 


Назавжди розцвіт я 


і 


воскрес. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!