25.05.2016 20:13

для всіх

211

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Безмежжя світу

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У неба палахкому мерехтінні

Скотилось сонне сонце до землі.

А ніч снує по стишеній імлі, 

Між вівсюгу в хиткі лякливі тіні

Вгортає срібні росяні сліди.

Ступлю в заходу марева медові, 

Згублюся в присмерковій тишині.

Щось запашне нашіптують мені

Мітелки в вівсюгові сни чудові, 

Та як туди дорогу віднайти?

Таїть у тьмі вівсюг окрайці шляху.

Здається – он, на віддалі руки, 

Ба ні, не там… Заплутані стежки.

І все ж дійти я матиму відвагу

В безмежжя світу, де чекаєш ти.