Замок старого короля
з рубрики / циклу «Дракони і замки»
Ти знову тут? Привіт. Тихіше, прошу,
Не пробуди з минулого людей.
У ту кімнату замку - не запрошу.
Бо замок цей - далеко не музей.
Он бачиш - мури? То сусідський замок.
Чому стояв, коли, - не знав ніхто.
Я знаю, там було багато бранок
Красиві. Тисяча, чи, може, тільки сто.
Торкнись стіни. Вона не вдарить струмом.
Хоча утримала ось тут завгодно що...
Від неї сипле спогадами... Сумом,
Їі розбити не змогло з віків ніщо.
А он - діра у стелі. То дракони.
Вони злітали тут один лиш раз,
Спалили тут про себе всі закони,
Бо мали завжди зір, немов алмаз.
А потім от пробили білу стелю:
Вони не винні. Добрими були.
Бувало, порятують у пустелі,
Чи то від полум`я порятувать могли.
Пройди там далі. Бачиш? - то скарбниця.
Скарби минулого якогось короля...
Була, але не зараз, - таємниця,
Вітрило із дракона корабля...
Тепер іди. Кажи кому, як хочеш.
Але вже більше не вертай сюди.
Мене ж тут крила феніксів лоскочуть,
На мене замість люду йдуть суди.