Зупинися, красуне, – зажди...

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Эй, красавица, – стой, погоди»,
«Синяя тетрадь»

Зупинися, красуне, – зажди!

Далі тих он кущів не ходи.

За кущами невилазна грязь,

В тій грязі потонув би і князь.

Мабуть десь, коло краю землі,

Залишилися ще королі,

Там зросла королівною ти.

Чим я можу тобі помогти?

Все ж таки неспроста віч-на-віч

Ти мені тут зустрілась і ніч.

Може з голоду бродиш одна

І хитаєшся не від вина.

Чи без рідних бідуєш сама,

Чи то совісті в рідних нема,

Що тебе відпустили одну

У страшенну таку далину.

В цій глибокій лісній глушині

Всі стежки невідомі й мені.

Эй, красавица, – стой, погоди!

Дальше этих кустов не ходи.

За кустами невылазна грязь,

В этой грязи утонет и князь.

Где-нибудь, возле края земли,

Существуют еще короли.

Может, ты – королевская дочь,

Может, надо тебе помочь.

И нельзя уходить мне прочь,

Если встретились ты и ночь.

Может, нищая ты, голодна

И шатаешься не от вина.

Может, нет у тебя родных

Или совести нет у них,

Что пустили тебя одну

В эту грозную тишину.

Глубока наша глушь лесная,

А тропинок и я не знаю…