Навіщо ресторани?
з рубрики / циклу «Ціна довіри»
(гумореска)
Сидить бабця на базарі,
Продає банани.
- Ну навіщо, скажи, Варю,
Оті ресторани?
Вкинуть ложечку картоплі,
І з буряка гичку,
Майонезом замаскують,
В суп доллють водички.
А ще принесуть омара
Або черепаху
І не знаєш, чи то їсти,
Чи тремтіть від жаху.
Дивно страви називають:
«Ножки Буша», «Суші».
Людям ноги подають, -
Собі тягнуть туші.
- Ой, не знаю, - каже Варка, -
Нащо ресторанчик.
Є у мене сорок курок,
І росте кабанчик,
Молоко дає корова,
Підроста теличка,
Є індиків із десяток
І одна індичка,
А у погребі стоять
Баночки рядами.
Як не вистачить картоплі,
То візьму у мами.
Як засмажу я індика, -
Що мені ті «ніжки».
Все поїсть сім’я велика,
П’ять ротів – не смішки!
Ресторанним нагодуй
Тим харчем по жмені.
Знаєте, які там ціни?
Кажу ж Вам, скажені!
Сидить бабця на базарі,
Продає банани:
- Ото ж думаю собі:
Нащо ресторани?
Лебедин, 13. 02. 2008 р.
