Дракониця

з рубрики / циклу «Тереотично»

Ходить під вербами: хвора, згорблена й втомлена.

Очі опущені. Лише сльоза собі зрониться,

Блудить по світу далеко, долею зломлена,

Перша щаслива і перша нещасна - дракониця.

Крила павук обплітає сто літ павутинням,

Кігті затерлись об сірі асфальтні дороги,

Доле жива, та хіба вона в світі цім винна?

Падає, встане, і знов блудить тут до незмоги.

Втома зморила тебе, моя люба драконице,

Носиш маленьке крилате дитя сивих гір,

Але ніколи цей світ вже тобі не уклониться,

Зараз-бо він переплетений з швів недовір.

Візьміть участь в обговоренні

Дуже гарно Бідна дракониця! Має бути якийсь вихід.))