Я сьогодні востаннє лишалась людською
Я, напевно, сьогодні востаннє лишалась людською.
Я не знаю, чи я ще цілком в цьому винна.
Пам`ятала себе ще незмінною й зовсім міською,
А тепер - говоріть! Може, стала причинна?..
Може я не така, може зовсім відбилась від світу?
Що зі мною не так, - що шалено люблю кожен ранок?
Чи оце - божевілля, що шлю кожній зорі привіти?
Та, напевно, я просто хотіла вийти із рамок.