22.06.2016 18:26

для всіх

164

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Обрій трепетної квітки

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Там, де в пізніх заграв мерехтінні

Обрій сонця дрімотно дотлів, 

На вітрах зайнялись, 

Заклубились увись

Темні хмари, мов згустки жалів.

А тремкі розколошкані тіні

Розбрелися в пітьмі хто куди, 

Хоч повинні були

Присмеркової мли

Квітку ночі з-за хмар стерегти.

Палахкого чекання тривогу

Тріпотять пелюстки запашні.

І в безсоння твоє

Ніч сум’яття снує

Запаливши свічу вдалині.

Крізь сум’яття щемку засторогу

Квітки трепети спрагло вдихну

Й, оминувши свічу, 

В твою ніч прилечу

Легкокрилим метеликом сну.