Анна Ольтенберг Це вона...
Це вона зачаровує жестами,
І в очах її сяє полум’я.
І хоч не ідеальна, зрештою,
Та вона ідеал для кожного.
Вона шлях пройшла і, спіткаючись,
Підіймала ще вище голову.
І хоч важко було, долаючи,
Все одно вигравала золото.
Вона сильна, зі сталі кована,
Хоч на вигляд – тендітна дівчинка.
І відважність її прихована
За вуаллю краси і ніжності.
Для мільйонів була єдиною,
Чемпіонка – предмет захоплення.
Знайте люди, вона платила
За цей титул своєю долею.
23.06.2016 09:23 Тетяна Белімова => © |
 Непроста доля... Складний життєвий вибір тих, хто живе "на виду", у перманентній небезпеці... Сподіваюся, Ваша ЛГ зазнає особистого щастя, яке компенсує всі негаразди)) Гарний твір! Легкий, мов танцювальний крок, і так само впевнений у своїй правоті! |
23.06.2016 08:52 Тадм => © |
 дуже гарно! |
23.06.2016 07:36 Тетяна Чорновіл => © |
 Є такі сильні люди, коли на вигляд і не скажеш... |
22.06.2016 23:30 Панін Олександр Мико... => © |
 Не скорятись ніколи, нікому, Понад прірвою йти по краєчку, І жертовно мистецтву святому Віддавати себе без залишку. |
22.06.2016 22:44 Олена Коленченко => © |
 Дуже красиво!!!) Це дійсно так, ми спостерігаємо хвилинний виступ, насолоджуємося красою, а за всім цим стоять роки тяжкої виснажливої праці, багато страждань... |