22.06.2016 23:42

для всіх

15 | 16

Грім

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Сиве небо зірвалось на крик,

знов жбурляє сліпі блискавиці

і не каже, за що воно мститься:

за яке з кільканадцяти лих.

Люд сполоханий раптом принишк,

вираховує власні провини,

вкотре крайню шукаючи спину,

за яку б заховатися. Гріш

знов ціна колотнечам земним.

Від гріха, раз гримить вже, подалі...

І чого ото небо ридає,

коли хрестяться ревно під ним?

Лубни, 22.06.2016

Візьміть участь в обговоренні

03.02.2020 08:06 Самотній Кіт => ©

+++)

03.10.2017 14:23 Наталія Старченко => ©

Люблю Грім... Ці емоції ні з чим не порівняти!.. страх і захоплення могутністю Природи

14.06.2017 21:47 Ірин Ка => ©

Глибокий, цікавий вірш!

22.03.2017 22:24 Душа. Ольга Липа => ©

Гарно!

"І чого ото небо ридає,

коли хрестяться ревно під ним?"

Цікаві думки у віршах!!!

Щасти Вам!

З пошаною!!!

07.10.2016 00:23 роман-мтт => ©

скільки не хрестися,

скільки не постися,

скільки не христос-ся,

всеодно - гримить.

скільки не спасайся,

скільки не старайся,

скільки не ховайся,

а лише за мить

блискавка проріже,

так що волос -дибки,

навіть і на відстані

сіпати буде.

ну а влучить точно -

то самі підошви

знайдуть, подивуються,

і пилюку в урну

санітар згребе.

якось такі враження від вашого віршу...

Чудовий твір, прекрасні метафори і закінчення-висновок мені дуже сподобалось!!!!

Гарний вірш.

емоційний опис грому)

І у мене гримить за вікном. Гнів Божий - як колись казали.

Класно!

кнопка "цей день на порталі" підказала мені, що в 2013 в цю саму ніч теж гриміло насухо...

класно!

А я чомусь люблю грім, блискавку і взагалі грозу! Правда, як дуже гримить, мушу виключати комп, бо якось розряд блискавки, влучивши у якесь там обладнання НЕТу на даху, спалив мені мереживну плату! :)) Обійшлось трохи в копієчку!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ