Наше щастя – зими віща райдуга
Після важкості хмар снігових,
Що проясненим небом порадує
Тих, хто сміє лишитись в живих.
Хоч на мить, та бенгальським пломенем
Роз’ятрить у снігах пожар,
І промінням сяйне заломленим,
Край розхристаних вітром хмар.
_
Наше счастье, как зимняя радуга
После тяжести туч снеговых,
Прояснившимся небом обрадует
Тех, кто смеет остаться в живых.
Хоть на час, но бенгальским, огненным
Загорится среди снегов
На краях ветрами разогнанных,
Распахнувшихся облаков.
