Балада про окраєць хліба

з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»

З окрайцем хліба – з панського стола –

Старий дідусь обходив лімузини…

Солідна дама трапилась – з машини

Йому благеньку гривню подала.

«Тебе Всевишній любить... Поможи», –

На спині у старого прочитала.

Оті злиденні, зібгані гроші –

Хіба не ви колись конфіскували??

Тепер, панове, гривеньку на хліб...

В офшори – решту… І – на забаганки…

Господь всевишній совість вашу згріб –

І підпалив її, немов в’язанку

Сухого хмизу. Добре, живучи,

Звільнятись від непотребу старого:

Спалив – наївся… Люде, не мовчи!

Прокинься, врешті... Відповідь – у Бога.

Загарбницька, імперська ця війна

Нав’язана була тобі насильно…

В окопах – українці… Сатана

Знімає окупантів – на мобільний.

Тим часом панські шиї аж тріщать –

І луснути від жиру вже готові…

Живе-жирує ця несита знать:

О, мало, мало їм живої крові!

Жи… ронська банда діє – наче тать.

Жи… рує, розважаючись… Кепкує…

Знущається над го…лими… Панує.

Регоче на все горло тая "знать"!

Іване, цить... Не пикни і не диш…

Одне лишилось – сплачувать відсотки.

Не зможеш – закують тебе в колодки,

У рабство візьмуть, продадуть за гріш.

Але – не дайся в руки, далі йди;

Дорогу прокладай посеред бруду…

Позбудешся ярма й страшного Суду –

Нехай відповідають там жи…