Тікай
"Тікай" шепотіла четвірка стін,
"На тебе десь чекають".
Та звідси маршрут лише один
І я все ще його шукаю.
"Тікай" говорили будинки міста,
"Твоє щастя зовсім не тут".
Із вікон квартир дивились лиця
Забутих роками смут.
"Тікай, " кричало десь у скронях,
"Ти зайвий у цім сторіччі".
Приречений скитатись по слизькому пероні
І не дивитись нікому у вічі.
Мовчало місто, мовчали стіни,
Мовчали незнайомці цинічно.
І тільки в голові щось кричало,
Щось безперервно стрибало в відчай.
Київ, 6 березня, 2016
