Чарівна печера
Один Чоловік поїхав до Франції на заробітки. У Франції він мав Знайомого земляка, що вже провів довгі роки на чужині у пошуках кращого життя. Отже приїхавши, Чоловік спочатку зупинився у Знайомого, поки шукав роботу, бо мови французької він не знав і було йому складно працевлаштуватися серед французів.
Одного вечора, коли Знайомий був на роботі, хтось постукав у двері його помешкання і Чоловік відчинив. На порозі він побачив дивного маленького чоловічка у старовинному вбранні, нібито жебрацькому, чи то просто старому. То був Злий Гном, хоча тоді Чоловік ще не знав того. Злий Гном знав мову Чоловіка, хоча й говорив з сильним акцентом. Злий Гном запропонував Чоловікові роботу і той дуже зрадів. На роботу можна було приходити вже наступного дня, але щоб не втрачати часу, Злий Гном запропонував Чоловікові піти з ним прямо зараз до місця роботи, щоб побачити звечора все на власні очі: чи згодиться він до тієї роботи.
Сутеніло. Йшли вони вузенькими вуличками старого французького міста та глухими подвір’ями, аж коли дійшли до старого саду, де серед кущів, відсунувши гілля, Злий Гном вказав Чоловікові на старі дерев’яні двері. За дверима був винний погріб з тисячами діжок. Злий Гном сказав Чоловікові, що той працюватиме на виробництві вин, якими так славетна Франція. Але перш ніж показати Чоловікові усі процеси, запропонував скуштувати келих вина з гном’ячих діжок. То було Рабське Вино. Рабське Вино було смачне і спочатку надало Чоловікові відчуття радощів, але випивши – трохи згодом – Чоловік втратив волю і з того моменту він став Безвольним Чоловіком. Тепер він не міг відмовити ні в чому Злому Гномові, чого той і прагнув.
Злий Гном наказав Безвольному Чоловікові йти за ним вздовж діжок і виявилося, що то був не погріб, а величезна печера. В печері і справді виробляли вино.
Було тут безліч інших гномів, були й інші Безвольні Бранці. Вдень, коли хміль від Рабського Вина полишав їх, вони ставали Звичайними Бранцями. Тоді гноми тримали їх у клітках з товстелезної виноградної лози, щоб не втекли. Давали їм трохи хліба й трохи сирів, якими так славетна Франція, але зовсім не давали води. Коли ж підвечір спрага долала Звичайних Бранців, гноми давали їм напитися Рабського Вина, і тоді вони знову ставали Безвольними Бранцями, згодними робити все, що накажуть гноми. Тоді гноми відкривали клітки з лози і Безвольні Бранці ставали до роботи: чавили виноград, бондарювали над діжками, плели клітки для нових бранців, і навіть самі виробляли те саме Рабське Вино, що робило їх Безвольними.
В тому полоні Безвольний Чоловік провів сім довгих років, аж раптом він зустрів у печері Іншого Гнома. Інший Гном зжалився і повідав Безвольному Чоловікові, що й сам колись був таким саме бранцем, аж поки не випив з однієї діжки Вина Перетворення. Вино Перетворення робило з людини справжнісінького гнома, але він отримував волю робити те, що вважав за потрібне, тобто ставав Вільним Гномом. Інший Гном розповів Безвольному Чоловікові, де стояли ті діжки з Вином Перетворення і наступного ж дня Безвольний Чоловік випив з тих діжок і перетворився на гнома – Вільного Гнома. Тепер чари Рабського Вина не мали на нього ніякого впливу і він міг полишити печеру будь коли.
Вийшовши вперше за сім років на денне світло, Вільний Гном, що колись був Чоловіком зрозумів, що йому на землі більш немає місця, бо цей світ для людей, а гноми живуть у печерах. Саме тому Інший Гном не втік з печери – бо не мав до кого, він залишився гномом серед гномів, хоча й був Іншим Гномом. Але Вільний Гном, що колись був Чоловіком не хотів здаватися, і вночі, коли ніхто не бачив його огидної гном’ячої зовнішності, від прийшов до свого Знайомого.
Знайомий не здивувався, побачивши Вільного Гнома, що колись був Чоловіком і повірив його розповіді, бо й сам колись пройшов таким саме шляхом. Знайомий розповів Вільному Гномові, що можна перетворитися з Вільного Гнома на Вільного Чоловіка, тобто на Чоловіка, яким він був колись, але для цього потрібне Вільне Вино. Знайомий розповів, що Вільне Вино ніде не можна взяти, не можна купити чи позичити чи вкрасти. Вільне Вино можна зробити тільки власноруч, але для того треба самому звільнити грунт від каміння, і посадити лозу, і потім плекати її, аж поки вона не почне родити, а коли з’явиться врожай, то вже можна зробити Вільне Вино. Знайомий дозволив Вільному Гномові, що колись був Чоловіком жити у нього, аж поки він не зробить своє Вільне Вино і не перетвориться на Чоловіка.
Непростим був шлях від Вільного Гнома до Вільного Чоловіка. Ще довгих сім років працював він над лозою, щоб зробити Вільне Вино. Аж на чотирнадцятий рік своїх пригод у Франції став він знову тим самим Чоловіком, яким приїхав, хіба що старішим на 14 років. Отримавши нарешті волю від гном’ячих чар, повернувся він додому.
Вдома Жінка спитала Чоловіка, де гроші, які він мав заробити за ці довгі роки у наймах, на що він відповів, що не заробив ніяких грошей, але добре навчився робити вино. Жінка сказала: Алкаш.
Житомир, 09.07.2016
16.10.2017 09:38 
