Зимовий вальс
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Срібними чарами снігу
Манить зима,
Сипле морозяну втіху,
Мов жартома,
Між кучугурами тихо
Топче стежки,
Вкутує синьою
Звабою інею
Мрій тополині вершки,
З ласками хмарними,
Снами примарними
В весни веде навпрошки.
Зимо, не віхоли сніжно
Млу крижану,
Не холоди так невтішно
Теплого сну,
Розпороши лише ніжно
Білу нугу,
Вітру завіями
Вплутай між віями
Трепетну мить дорогу,
Що вальсу чарами
Лине між хмарами
Й тоне в лункому снігу.
Жаром цілунків у злетах
Сніг на устах,
Серденько в вальсу тенетах
Б’ється, мов птах,
Час гарячить у заметах
Хмелем вина.
Нічко, між холодом
Світання солодом
Знов зашарійся сповна!
Дай спити з кавою
Тебе, ласкавую,
Зимо моя чарівна.