26.07.2016 20:30
for all
101 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Олександра

Не люблю любити.

Не люблю любити.

А я любити просто не люблю.

Дружити - дружу. Бути поряд - можу.

І не кажіть, що душу так гублю,

Навзаєм теж не так багато прошу.

Чи дивина це тільки, чи біда?

- Та просто люблять зараз лиш словами.

А як на зустрічі - у слові лиш вода,

Зі сленгом і в нудьзі всіма речами.


А я любити просто не люблю.

Можливо, і не навчена любити.

Але не маю в серці геть жалю:

Не завжди лиш любов учила жити...


Хоча й не вам тепер мене навчати,

Але кажу направду, що зроблю:

Як зможу з кимось тепло помовчати,

То я любити знову полюблю.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.07.2016 12:24  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Приємно) 

 27.07.2016 12:23  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро вдячна за відгук! 

 27.07.2016 12:23  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Все колись буде..) дякую) 

 27.07.2016 12:02  Тетяна Чорновіл => © 

Чудове одкровення.
Тепло помовчати - то багато значить, інколи може відчутися як зізнання.)) 

 27.07.2016 11:39  Панін Олександр Мико... => © 

Якщо душа і серце готові покохати,

То щоб не казав розсудливий розум.

Кохання прийде неодмінно і не питатиме дозволу...

 26.07.2016 23:27  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарнй вірш! А любити обов"язково полюбиш!!! ))