01.08.2016 20:55

для всіх

210

2 | 2

 © Тетяна Чорновіл

З цикорію блакитної жаги

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Як сонце зайде ген за видноколо, 

Кінцем сяйнувши в змореному дні, 

Тремтлива сутінь сплине тінню кволо

На шепоти духмяні трав’яні

У місяця посрібленому човні.

Ходімо вдаль, де ніч темніє вповні

З цикорію блакитної жаги, 

Де зорі виколисують коштовні

У хмарній піні неба береги

І сном п’янким чарують до нестями.

Там у траві, де збуджений серцями

Блакиттю снить цикорію розквіт, 

Зомліє час і зникне манівцями

В заквітчаний цикорієвий світ, 

Над нами пелюстки схиливши долу.