Здалось
Мені здалось,
Що це все час.
Що це не ти вкрав "нас"
У нас.
Що це все час:
Щомиті, в ніч,
Не дав хоч раз стулити
Віч.
Та що, хіба
Міг час мені
Прислати спогад
Увісні?
І час не міг
Щодня з жалю
Нести голубкою
"Люблю".
Хіба ж то час забрав усе?
Та ні, бо він
Іде лише.
І ми напару з ним ідем:
Лиш щастя в душі не несем.
Мені здалось,
На жаль, здалось,
Що все, що сталось-
Не збулось.
Не зна, хто винен, то ж прости...
Я вже розклала
Всі
Щити.