Лицем до вітру
Летіли чайки над морями сумно,
Виспівували птахи цілий день.
Цей смуток я украла в них безшумно,
Енергію сховала на щодень.
Муркочуть хвилі, б`ють крильми об берег,
До мене їм лишається лиш крок
Он муза синя гасла у паперах,
Вона торкалась пальцями зірок.
І нічка синім потягом рушала,
Та я не йшла, трималася води.
Ривком за гриву вітра упіймала,
У нього запитала: "Ти куди?.."
