02.10.2016 09:02
для всіх
239
    
  2 | 2  
 © Тетяна Чорновіл

Птахолов

Птахолов

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Птицелов»,
«Лично и доверительно»

Провисла западня

Від трепету синиці, 

І вся її рідня

Кричить і метушиться.


У пастці тій простій

Я взяти здобич можу.

Стою ж, немов крадій, 

Та погляд не відводжу


Від зляканих пташок.

Бо в сплеску щастя в душу

Здолавши дивний шок, 

Затвор відкрити мушу.


І в мертвій тишині

Через чуття хвилинне

Я жду, коли мені

Видінь сум’яття хлине.


Де Васнецова світ

Пробрався манівцями

Аж до моїх боліт

У казку з мертвецями.


Де терем-теремок –

Хіба, за схожі звуки –

Назвав тюрмою Бог, 

А не за біль і муки.


Де в зелені озер

Оленки віч забутих

Тону я й дотепер –

Ловець у любих путах.


Повідавши мету

Царевичу Івану, 

З ним Землю обійду

Без карти і без плану.


Мчи, сірий вовче, вдаль, 

В незнаний край, не близько, 

Де світ – не тільки жаль, 

Але й надії блиски.


А дум тяжких мару

І в зморшках сум сльозою

Я сонцем обітру, 

Вмиваючись росою…


_


Согнулась западня

Под тяжестью синицы, 

И вся ее родня

Кричит и суетится.


И падает затвор

Нехитрого снаряда, 

А я стою, как вор, 

И не спускаю взгляда


С испуганных пичуг

И, вне себя от счастья, 

Разламываю вдруг

Ловушку ту на части.


И в мертвой тишине, 

В моем немом волненье, 

Я жду, когда ко мне

Приблизятся виденья.


Как будто Васнецов

Забрел в мои болота, 

Где много мертвецов

И сказке есть работа.


Где терем-теремок –

Пожалуй, по созвучью –

Назвал тюрьмою Бог, 

А не несчастный случай.


Где в заводях озер

Зеленых глаз Алены

Тону я до сих пор –

Охотник и влюбленный.


Где, стоя за спиной

Царевича Ивана, 

Объеду шар земной

Без карты и без плана.


Уносит серый волк

К такой стране нездешней, 

Где жизнь – не только долг, 

Но также и надежда.


В морщинах скрыта грусть, 

Но я не беспокоюсь.

Я солнцем оботрусь, 

Когда росой умоюсь...


Комментар автора: «Написано в поселке Туркмен Калининской области в 1954 году. Это было время, когда я писал беспрерывно, каждую свободную минуту, и думал, что этот поток никогда не иссякнет.

Попытка выразить в такой сложной форме мое тогдашнее душевное состояние, ибо жизнь хранила немало ловушек, и эти ловушки надо было, во-первых, угадать, почувствовать, предвидеть, во-вторых, избежать, а в-третьих, воспеть, определить в стихи. «Птицелов» – важная страница моего поэтического дневника. Входит в «Колымские тетради»».

1954


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.10.2016 10:03  Георгій Грищенко => © 

Класний переклад чудового вірша. Дякую за задоволення.

 03.10.2016 10:00  Олена Вишневська => © 

Ваші переклади чудові - зберігаєте настрій оригіналу, але забарвлюєте його в свої кольори)

 03.10.2016 01:39  Серго Сокольник => © 

Гарний вірш, гарний переклад... Взагалі, гарно, коли людина має час і можливість творити...

 02.10.2016 19:45  Світлана Рачинська => © 

Містичний, казковий твір! І Ви тільки збагатили його своїм майстерним перекладом. Вдихнули нове життя, так-би мовити)

 02.10.2016 12:47  Каранда Галина => © 

ще до того, як прочитала коментар автора, подумала, що твір складно зрозуміти, бо там надто багато якихось його особистих асоціацій... про терем - тюрма мені зовсім не співзвучне, наприклад... Одне ясно - коли життя стає схоже на страшну сюрреалістичну казку, варто ламати клітки. Хоча б ті, які сам поставив...