04.11.2016 17:13
для всіх
118
    
  5 | 5  
 © Маріанна

Напів...


Напівхолодна, напівм’яка, 

Напівласкава, напівлиха, 

Наполовину розбита ніч, 

Чи просто осінь пустих узбіч.


Напіврозплата, напіввина, 

Напівбагата, напіводна, 

Наполовину втікає щем, 

Його не змити одним дощем.


Напівосіння голосить синь, 

Ще сонце вийде, ще впаде тінь, 

Напівзимові гудуть вітри, 

Напіврозмови, напівдари.


На половину. Чи вже цілком?

Та осінь повна гірких оском.

І напівсумнів стікає десь, 

Навколо тиша. Анішелесь.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2016 10:10  Тетяна Белімова => © 

Перевірила, коли почала читати, чи я у Вашу публікацію зайшла? Експресивно до краю! Виразно! Дуже...

 05.11.2016 09:51  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово і тендітно відчулося! Дуже гарно обігране оте "Напів". Відчулось, як напівсумнів стікає))

 04.11.2016 19:32  Ем Скитаній => © 

чудовий віршик...і унас тут така тиша..."анішелесь"...