10.11.2016 19:25
© Савчук Віталій Володимирович
Кроки…
з рубрики / циклу «кроки»
Вдих- видих, за кроком крок
Самотньої півночі раптовий дзвінок.
Розбитого серця скорботний дзвін.
Це вже не завтра, ти вже один.
Ти хочеш щирості, - її нема.
Поверх мрійливості вся сухість дна.
У хащах розпачу терени слів
Напився досхочу нещирих днів.
А завтра буде новий день, новий час
І заспівають нових пісень птахи не для нас.
А завтра прийде нова ніч, в певний час
І пристрасть змішає подихи не для нас.
Стояти нема сил, потрібно йти
Та де знайти той шлях в кращі світи?
Ти краєш серце ятриш думки
Тобі при зустрічі я не подам руки.
Не хочу поглядів, ані чуттів
Спалити вщент за раз купи листів.
Летить хай попелом моя любов
Все вже закінчено, я охолов...
Очей других не хочеться й нещирих душ
Дні набувають кольору брудних калюж.
Дно в небі продірявилось і знову дощ
Забувся парасолю я, ну то й що ж.
Увесь промок до рисочки, зовсім наскрізь
Іди, не треба придихів і рвати сліз......