ПТЕРОДАКТИЛЬ

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

Рожденный ползать летать не может…

В епоху древню мезозою

Між хмар ширяю в небесах,

І крил моїх могутніх змах

Омитий грізних хвиль росою.

Милують зір в небесній сфері

Карбонові ліси густі,

Нема смачнішого в житті,

Ніж ситі риби кистепері.

Я гордий ящір! Та достоту

У небо лину, наче птах.

Хоч птахам сниться лиш в думках

Моя палка жага польоту!

Не знаю, що погибель скоро

Вже наготована мені,

Що вгрузла у морському дні

Гучним прокляттям метеора.

Відбитком на камінні лише

В прийдешнім буде мій кінець,

Й повзучий немічний ссавець

Про мене вірш колись напише.

Візьміть участь в обговоренні

02.10.2018 20:54 Костенюк => ©

Велично-трагічний образ. Вражаюче! З іншого боку, чи проживе людство стільки, як динозаври)))

18.03.2012 20:41 © ... => Сашко Новік

Дякую, за розуміння! Холоднокровним не пощастило, що ж тут поробиш! :))

15.02.2012 21:42 Сашко Новік

класно, якийсь савець, що ти проти ящера))))

Ви, як науковець, дуже точно підмітили! :)))

Зможе, якщо він падає з гори, або хтось його підкинув.

Просто вірш Миколи Чата про кінець світу навів мене на думку, що цим жителям Землі просто не повезло колись. Може їхня розумна істота в результаті еволюцій була б достойніша за нас, людей. Можливо, у них би була своя "Проба пера" :))))))) Так що, якщо після кінця світу вони посядуть наше місце, то значить у них буде ще один шанс! :)))

Цікавий поворот!

Але ж правда!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ