17.03.2011 12:38
-
553 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Наталка Янушевич

Ступав собі чобіт по шляху важкому. 

І думав про те, як потрапить додому. 


Крізь гори й долини, яри й каменюки. 

Крізь зустрічі радість і тугу розлуки. 


Він думав: «Життя – це постійна війна 

Або неприступна для штурму стіна. 


Ось квіти обабіч дороги цвітуть. 

Для чого таке непотрібство отут? 


Прожить вони легше не допомагають, 

А тільки дратують та відволікають». 


Готовий він був все навкруг розчавити –  

Усі ці весною даровані квіти. 


А ті ледь гойдались на стеблах од вітру 

Та сонцю всміхалися тихо й привітно. 


І хоч би їх чобіт хотів потоптати, 

Немає у кого рятунку шукати. 


Отак паралельно давно вже існують  

І ті, що красиві, і ті, що воюють. 


Та сила і спритність чомусь не захистить 

Тих квітів тендітних незайману ніжність. 


Це раптом не ти (я спитати забув)  

Той чобіт недавно на ногу обув? 


Чи все-таки чуєш ти пахощі квітів? 

Якщо ти в одній, наче в цілому світі, 


Красу, досконалість і розкіш знайдеш, 

То я запевняю: ти справді живеш! 



Дрогобич, 2007

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.03.2011 00:02  Людмила Поліщук => © 

Дякую за підтримку, це важливо для мене.

В "Однокласниках" - Наталя Звірянська (Свойкіна). Заходьте. А Янушевич - це дівоче прізвище моєї бабусі ( майже як у банку). От мене і викрили...

 18.03.2011 19:03  ЛЮДИМЛА => © 

Наталья, нет  ли у Вас возможности  выйти в "Однокласники". Я тоже пишу на украинском языке. Очень бы хотела пообщатся. Живу в Приднестровье. Рыбница. Людмила Полищук.Недавно подключила Интернет, поэтому еще  толком пользоваться не умею.

 18.03.2011 18:44  ЛЮДМИЛА => © 

ПРО ЧОБIТ ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ ВIРШ. ДУЖЕ СИЛЬНИЙ.  УСПIХIВ У ТВОРЧОСТI!

 17.03.2011 15:28  Тетяна Чорновіл => © 

Та мені зрозуміло, дякую! То Чат чогось завівся! :))))

Натхнення Вам!

 17.03.2011 15:23  Наталка Янушевич => Тетяна Чорновіл 

Цей вірш про нездатність розуміти красу і її призначення. І чоловіків, і жінок він стосується однаково.

 17.03.2011 14:26  Микола Чат => Тетяна Чорновіл 

Мені здається, чоловік,

Для жінки просто черевик -

Вдягнула, каблуки стоптала,

Зняла й на інший поміняла,

Гіркий лишивши аромат...

Я не правий? Микола Чат

 17.03.2011 14:16  Наталка Янушевич => Тетяна Чорновіл 

І я про черевик маю. Щоправда, це стосується життєвого досвіду.

 17.03.2011 14:04  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший вірш. У мене в одному оповіданнячку також є згадка про взуття. Правда, про черевик і в іншому ракурсі. Якось розміщу