Сплітаю вірші
з рубрики / циклу «Цикл Заплакані вірші»
знову вірші сплітаю над словом приємним "тихенько"
знову все йде не так, і минає годинником час.
десь у полі шкребуться всі зайняті мишки маленькі,
муза-осінь недавно в мені зазнавала колапс.
я ж ще досі хотіла стрибати на хмарі чи, може, з дахів.
я ще досі не вірю, що я відтепер не дитина.
я ще сильно люблю білокрилих самотніх птахів -
я ж така, як вони. хоч і бути така не повинна.
