Перше кохання

Ми зустрілись з тобою,

Як буяла весна.

Я розсталась з журбою -

В серце радість прийшла.

Перше чисте кохання

Мою душу зігріло.

Як зоря на світанні,

Загадково горіло.

І була я щаслива,

Щасливіша за всіх.

Бо кохання - мов злива,

Мов на голову сніг.

Та недовго кохання

Зігрівало мене -

Бо захмарилось зрання

Наше небо ясне.

Ти сказав, що для тебе

Я лиш другом була

Й зустрічатись не треба...

Враз весна відцвіла...

Осінь чорним крилом

Мою душу накрила,

В ній відбувся надлом -

Мовби вся спопеліла,

І болить, і пече...

Як же хочеться спертись

На твоє на плече...

Десь затято і вперто

Ще жаринка горить -

То кохання ясне

Ти не зміг загасить -

І зневірить мене...

Тож я вірю: повернеться в долю весна.

І завруниться проріст на ниві.

Оживуть почуття, бо любов не мина, -

Ми з тобою ще будем щасливі.

Візьміть участь в обговоренні