Слова
Голос. Чиясь пісня наповнює груди,
Чогось знову чекаю і знов ловлю думку "дарма"...
Як я люблю цей світ!.. Як же люблю Вас, люди!
Хай коли в мені якось і навіть заляже пітьма.
Я боюся тих слів... Це буває не тільки зі мною. То правда.
Часом кажу не те, що хотіла б сказать.
Не люблю повторяти "все добре" для себе як мантру,
Та не люблю також просто так, без причини, мовчать.
Як я люблю світанок!.. Каву, сонце і хмари...
Я так рідко кажу це, та люблю я сильно це все.
Не витримую сварки, незгоди... Болять в мені чвари,
Навіть сильно болітиме й спогад для мене про те.
Як я люблю цей світ! Це життя, і усіх, хто є поряд.
Вдячна вам, мої милі, що ви в мене є.
Не боятимусь болю, і кривди, і горя,
Бо життя - більше дива. А воно, врешті-решт, ще й моє.
