13.12.2016 11:38

для всіх

143

3 | 3

 © Серафима Пант

Голос дудука

Голос дудука пронизує трепетом тіло -

Птахою білою спогад усівсь на плече:

Серця торкнувся - залишив. Усе - оніміло.

Чом же у грудях і досі нестерпно пече.

Лінії меблів руками читаю повільно -

Дотик сховали коханих і ніжних долонь.

Стрілки жорстокі. Скажи, о цілитель всесильний, 

Пил заколише? погасить душевний вогонь?

Клавіші тіла ще солод тримають мелодій;

Зморшки на стелі всміхались, а нині - кричать.

Чути не хочу, що все, все у світі проходить, 

Й голос дудука лишає причали плеча.