Скрипіли акорди роялю...
з рубрики / циклу «Цикл Заплакані вірші»
Холодно в залі.
Скрипіли акорди роялю.
Люди згасали.
Тремтіли дахи від води.
Вікна блистіли, неначе з гірського кришталю,
Небо сміялось в обличчя:
"А далі куди?"
Тиха кімната.
І свічка.
І вікна в Нічого.
Хмари в`язкі, розлились, мов ртутні смужки.
Це було взимку.
Та весна дійшла до порогу.
А на столі хтось поклав перестиглі грушки.
