15.12.2016 07:55
для всіх
122
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Зустріч

Доба минає за добою, 

Я жду настане ось неділя

Щоби зустрінутися з тобою.

Вже тиждень жевріє надія.

 

Побачитись, погомоніти, 

Як поживаєш ти на дачі, 

Чи дзвонять ще онуки й діти, 

Рішають як життя задачі.


А то суджу у самотині, 

Лиш мовлять радіо і телек, 

Ніхто мене не чує нині

І я не знаю хто що меле.


Ти ж прийдеш і лайнеш порядки

Й пошлеш подалі всіх при владі, 

Не крали щоби наші бабки

Й не думали що на параді.


Я ж відчуваю все в порядку

І самоти як не бувало, 

Зробив душевну я зарядку

І жити зразу легше стало.







м. Київ, 14.12.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2016 11:45  Тетяна Чорновіл => © 

Чудові душевні рядки. Іноді не до слів варто прислухатися, а до відчуттів.

 15.12.2016 21:23  Серго Сокольник => © 

І правильно)