25.12.2016 01:35
для всіх
188
    
  6 | 6  
 © Світлана Холодна

Совість

з рубрики / циклу «Одвічне питання»

По снігу босими ногами, 

Навиліт кулями з грудей, 

Блукає совість поміж нами-

Лишає слід свій де-не-де.

Блукає Світом, наче, привид, 

Та люд сахається її

І ставні наглухо закрили, 

Всі вже давно глухі, німі.

Лахміття вітер розвіває, 

До крові ноги збила вщент.

Від неї погляди ховають, 

Не радий їй ніхто, ніде .

По снігу босими ногами, 

Містами, селами бреде.

Пульсують венами питання:

А люди є? А Люди де?

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2016 11:52  Олена Коленченко => © 

Люди втрачають совість, бо душі стають льодяними....Вірш  дуже гарний!

 25.12.2016 05:44  Каранда Галина => © 

так...
та думаю, що ті, що ховають погляди - от якраз вони її ще й мають...

 25.12.2016 03:02  роман-мтт => © 

Яка краса! Тримайте відповідь:
Блукають люди спантеличені - шукають совість.
Питають один в одного: "Не бачив де?"
А совість п`є в шинку гірку - бухає з горя,
І до людей вертатись не хоче - не йде.
Знає, що знов її проп`ють, здадуть за гроші,
Її відверто проїб-ть, й дівчата, й хлопці,
І люди добрі, і погані - її просто гублять, як дрібницю.
Того блука вона шинками, аби напиться...